тинятися — [тиен’а/тиес а] н а/йус а, н а/йеіс :а, н а/йеіц :а, н а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
тинятися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
блукати — 1) (рухатися без певної мети чи напрямку), тинятися, вештатися, сновиґати, плентати(ся), шастати, швендяти(ся) 2) (ходити / їздити по світу, часто змінюючи місце перебування), мандрувати, кочувати, волочитися, волоктися, віятися, никати, тинятися … Словник синонімів української мови
валандатися — аюся, аєшся, розм. 1) Тинятися без діла, вештатися. 2) з ким. Морочитися … Український тлумачний словник
валасатися — а/юся, а/єшся, недок., діал. Тинятися, блукати … Український тлумачний словник
волочитися — очу/ся, о/чишся, недок. 1) Тягтися поверхнею чого небудь. 2) Іти, їхати слідом за ким небудь. || Іти, ходити дуже повільно (від старості, утоми і т. ін.). || Носитися, возитися з чимсь (звичайно без бажання, без потреби). 3) розм. Постійно… … Український тлумачний словник
затинятися — я/юся, я/єшся, док., розм. Почати тинятися, ходити без певної мети … Український тлумачний словник
колобродити — джу, диш, недок., розм. 1) Безцільно ходити, не зосереджуючись ні на чому; бродити, тинятися. 2) Учиняти бешкети; бешкетувати … Український тлумачний словник
крутитися — кручу/ся, кру/тишся, недок. 1) Робити обертові, колові рухи; обертатися. || з ким і без додатка. Танцюючи, робити колові рухи; кружляти (у 3 знач.). || Часто змінювати положення тіла лежачи або сидячи; вертітися (у 1 знач.). || Швидко, хапливо… … Український тлумачний словник
лазити — ла/жу, ла/зиш, недок. 1) без додатка, по чому, на чому. Пересуватися по поверхні всім тілом (про плазунів); плазувати. || Пересуватися по поверхні, майже притискуючись до неї (звичайно про дрібні живі істоти, які мають багато ніг). ||… … Український тлумачний словник
